Галерея
О. П. Бурлай народився у 1918 році в селі Арестополе Дніпропетровської області. Після закінчення у 1938 році авіаційного технікуму він працює конструктором. Але давня пристрасть до живопису примушує його змінювати професію , і з 1938 року він навчається в Пермському художньому училищі. Лише війна тимчасово припиняє здійснення творчих задумів молодого художника. Але вже у 1947 році О. П. Бурлай на обласній виставці в Запоріжжі експонує портрет ливарника. З 1948 року О. П. Бурлай член Казанського товариства «Татарський художник», де створює цілу низку значних творів, таких як «Нафторозвідники», «Нафта пішла». «Горький і Стасов в майстерні у Рєпіна», «Горький серед письменників Радянського Сходу» та інші. З 1950 року член Союзу художників СРСР. Він активно бере участь у всесоюзних та республіканських виставках. За плідну творчу та громадську діяльність Олексію Петровичу Бурлаю присвоюється республіканська премія ім. Г. Тукая, а в 1957 році присвоюється звання «Заслужений діяч мистецтв ТАРСР».
У 1963 році Бурлай О. П. переїжджає до Волгограду. Тут його захоплює близька і рідна тема про трударів сільських просторів. Цілу низку творів він присвячує історії становлення нового життя на Дону, трударям Донської землі. Різним етапам становлення Радянської влади в Царицині, захист міста під час Сталінградської битви присвячені нові роботи О. П. Бурлая. Він веде активну громадську роботу. Багато творів заслуженого діяча мистецтв ТАРСР О. П. Бурлая знаходяться в таких містах як Москва , Горький, Казань, Волгоград, Красноярськ та в інших.
О. П. Бурлай зустрівся з людьми, які добре знали, як селянські маси, зокрема козацтво, «проголосували» за Радянську владу, що вибори тривали низку років на полях війни, де люди агітували один одного часто зі зброєю в руках. В цих виборах найсильнішими аргументами були факти. І О. П. Бурлай зберігає їх в недоторканості.
Вражають своєю внутрішньою силою та гостротою характеристик портрети: «Н. Дербенцева», «П. Куркіна», «Т. Лобакіна», «П. Барикіна». Глибокі за силою думки картини: «Хліб революції», «Комунар», «Свято в донських степах», «Ветерани Дону».
З великою майстерністю виконані пейзажі Дону: «Чайка над Доном», «Верби», «Вечірній Дон». О. П. Бурлай побачив Дон шорстким, не завжди лагідним, але сильним і могутнім.
Не міг Бурлай О. П. пройти повз іншої, надзвичайно важливої теми, яка розкриває героїзм радянського народу, який проявився в обороні Сталінграду. В 1961 році він написав картину «Земля рідна». Олексій Петрович вважає, що йому поталанило — життя звело його з Михайлом Петровичем Девятаєвим, тим самим, який з групою в'язнів концтабору напав на аеродромну охорону, захопив ворожий літак, підняв його в повітря і прилетів на рідну землю. Момент повернення і зафіксував О. П.Бурлай на своєму полотні.
Тема мужності, героїзму знайшла своє відображення в діорамах, які написав Бурлай для музеїв міста: «Бій за місто Котельніково», «Сталінград у вогні», «Бій бронепотягів під Царицином».
Картина «Острів Людникова», показана на сьогоднішній виставці, одна з останніх робіт О. П. Бурлая. Хто з нас не знає про цей незвичайний «острів»? Ми можемо лише припускати, що художник вибрав для втілення найтрудніший момент — середину листопада 1942 р., найостанніший термін, встановлений фашистами для взяття міста. Вміння передати стан моральної сили, готовність до боротьби наших воїнів в надзвичайно важких умовах виявилось під силу людині і художнику, який добре знає життя та вміє про нього розповісти.
Мистецтво О. П. Бурлая — явище великої людської працелюбності, позначене індивідуальним складом мислення, воно нерозривно зв'язане зі всією художньою культурою.
Фотографій: 4